ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИЙ КУРС НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Після неодноразових спроб на засіданнях Верховної Ради прий­няти рішення про вступ України до Міжпарламентської асамблеї (МПА) СНД 12 березня 1999 р. 230 народних депутатів проголосува­ли за приєднання. На початку квітня делегація України вперше взя­ла участь у роботі тринадцятої сесії МПА у Санкт-Петербурзі. Час, який минув з моменту створення СНД, переконливо засвідчив, що без радикального реформування цього утворення, без визнання всіма його членами принципу рівноправності й добровільності перспективи СНД видаються проблематичними. Якраз цим проблемам був при­свячений саміт голів держав СНД, який відбувся 1-2 квітня 1999 р. у Москві. На саміті підписано принципові документи щодо реформу­вання СНД, зокрема Декларацію про основні напрямки в розвитку СНД, про зони вільної торгівлі, про скорочення виконавчого коміте­ту СНД та ін. Україна не підписала рішення про надання асигнувань на створення і розвиток об'єднаної системи ППО держав — учасни­ків СНД через те, що не входить до цієї системи.

Загалом Україна виходить з того, що найдоцільнішою формою співпраці в межах СНД є двосторонні відносини та політичне спів­робітництво. Саме на цій основі розвиваються відносини України з країнами — членами СНД. Особливий інтерес становлять для Украї­ни взаємини з Азербайджаном, Грузією, Туркменістаном та Узбеки­станом насамперед щодо розв'язання гострої для України проблеми енергоносіїв. Три президенти — Л. Кучма, Г. Алієв, Е. Шеварднад­зе — 19 квітня 1999 р. (м. Поті) урочисто проголосили про відновлен­ня "шовкового шляху" із Західної Європи до Центральної Азії через Україну й Кавказ і відправили в рейс перший танкер з каспійською нафтою, тим самим відкрили, на їхню думку, західний маршрут екс­порту каспійської нафти.Чимало спільних економічних та політичних інтересів пов'язує Україну також із Казахстаном, Киргизією, Таджикистаном, Вірме­нією, Білоруссю та Молдовою. Укладено угоду з Казахстаном і Ро­сією про спільне використання космодрому Байконур. Діє регіональ­не економічне об'єднання у складі Грузії, України, Азербайджану, Молдови — ГУАМ, яке після приєднання у квітні 1999 р. Узбекиста­ну перетворилося на ГУУАМ.

Україна в 1998 р. торгувала з 190 країнами світу. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі становив 27 млрд 312 млн дол., що майже на 13 % менше, ніж у 1997 р. (31 млрд 360 млн дол.). Причому в 1998 р. екс­порт становив 12 млрд 637 млн дол., а імпорт — 14 млрд 675 млн дол. Найбільші обсяги (від загального обсягу) експорту були до Росії — 23 %, Китаю — 5,8 %, Туреччини — 5,5 %, Німеччини — 5,1 %, Іта­лії — 4,4 %, Білорусі — 4,3 %, США — 4 %, Польщі — 2,5 %. Най­більші обсяги імпорту були з Росії — 48,1 %, Німеччини — 8,6 %, США — 4 %, Польщі — 3,3 %, Італії — 2,8 %, Білорусі й Казахста­ну — по 2,4 %, Франції — 2 %.

Україна рішуче виступала проти насильницьких воєнних дій НАТО в Югославії, а також проти будь-яких етнічних чисток. Вер­ховна Рада у своїй заяві від 23 квітня 1999 р. засудила насильницькі бомбардування літаками НАТО території Югославії. Міністри обо­рони і закордонних справ А. Кузьмук та Б. Тарасюк відвідали з по­середницькою миротворчою місією Белград.

Найхарактернішою рисою сучасної зовнішньої політики є її бага-товекторність і багатовимірність, орієнтація на розбудову відносин з усіма країнами світу. Зокрема, відкинуто хибну тезу про те, що Ук­раїні, мовляв, притаманна традиційна орієнтованість виключно на Захід, що Схід є джерелом тільки загроз для України. Взято курс на прискорення економічних перетворень, визначено за доцільне дина-мізувати процес входження України в європейські та світові еконо­мічні та політичні структури. Причому розбудова зв'язків з держа­вами  Заходу не розглядається як альтернатива діяльності України в межах СНД або стосунків з Росією.Здійснення зовнішньополітичного курсу покликане зробити все для того, щоб Україну сприймали на міжнародній арені як бажаного партнера, як демократичну, цивілізовану державу.