Пятница, 29.03.2024, 11:04
Приветствую Вас Гость | RSS

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Культура Київської Русі

1.4. Культура Київської Русі

Успіхи східних слов'ян у розвитку господарства, об'єднання їх в єдину державу, боротьба за незалежність сприяли розквіту ранньої ук­раїнської культури. Київська Русь відзначалася високим рівнем куль­турного процесу.

На Русі було багато вмілих ремісників: налічувалося майже 60 ре­місничих професій. Виготовляли знаряддя праці, предмети домаш­нього вжитку, виплавляли метал, робили зброю. Так, кольчуги у Київській Русі з'явилися на 200 років раніше, ніж у Західній Європі. Будували кораблі з веслами і вітрилами на 50-100 осіб. Виробляли різноманітний посуд, прикрашений орнаментом. На Русі шили одяг і виготовляли взуття як для простого населення, так і для феодальної верхівки.

Уже в IX ст. східні слов'яни вміли писати. Про це свідчить "Со­фійська азбука", знайдена на стіні Софійського собору в Києві. Вона складалася з 27 літер: 23 грецькі та 4 слов'янські б, ж, ш, щ. Поши­рення на Русі християнства сприяло запровадженню кирилиці — сло­в'янської писемності.

За часів Володимира Святославича в Києві, Чернігові, Новгороді та інших містах було відкрито школи, де навчалися діти бояр, дру­жинників, духівництва. Крім державних у Київській Русі були й при­ватні школи. При храмах і монастирях, у князівських садибах створю­валися бібліотеки. Так, Ярослав Мудрий мав бібліотеку в Софії Київській. Князь Святоша витратив на книги всю свою казну, а зго­дом подарував їх Києво-Печерському монастирю. При монастирях існували спеціальні майстерні, де переписувалися й перекладалися книги з іноземних мов.

На цей період припав розвиток вітчизняного літопису і літера­тури. Так, у Софії Київській було написано перший давньоруський літописний звід (1037-1039) — відоме "Слово о законі і благодаті" митрополита Ьіаріона. У 1073 р. було створено 'Ізборник" фак­тично першу давньоруську енциклопедію. Наприкінці XI на по­чатку XII ст. інок Києво-Печерського монастиря літописець Нестор написав "Повість временних літ". У XII ст. як публіцист виявив себе князь Володимир Мономах, перу якого належало "Повчання" дітям. Вершиною давньоруської літератури стало "Слово о полку ггоре-вім". Значного поширення набула водночас усна народна творчість: епічні пісні, билини, казки, де відбивалися найважливіші історичні події, особливо багато розповідалося про захист рідної землі.

У Київській Русі високого рівня досягла й музична культура, яка своїм корінням була пов'язана з язичницькими віруваннями. Ще в давні часи східні слов'яни супроводжували свята піснями, танцями, обрядами. З музичних інструментів були відомі труби, дудки, флей­ти, гуслі. Про це свідчать фрески Софії Київської, де зображений ор­кестр із семи виконавців. При дворах князів створювалися ансамблі, а при церквах — хори.

Після запровадження християнства в Київській Русі почала розви­ватися монументальна архітектура. Ще при Володимирові Святосла-вичі в Києві було збудовано соборну Десятинну церкву. Ярослав Мудрий прикрасив Київ на зразок Константинополя. Як і в Констан­тинополі, у Києві було збудовано Золоті ворота — головний в'їзд до міста. У центрі Києва Ярослав звів прекрасний Софійський собор — високу муровану споруду, увінчану 13 банями. Всередині собор оз­доблений мармуром, мозаїками, фресками. На одній зі стін храму зображений Ярослав зі своєю родиною. У Чернігові було збудовано храм св. Спаса, який продовжив архітектурні традиції Десятинної церкви.

З архітектурою був тісно пов'язаний розвиток живопису і худож­нього різьблення. Усі собори Київської Русі прикрашалися мозаїками, фресками, іконами. Особливо високого рівня розвитку досяг монумен­тальний живопис, найкращі зразки якого прикрашають Софію Київсь­ку. Мозаїчні композиції виконані зі смальти 177 кольорових відтінків


 

на золотавому тлі. Фрески вкривали всі стіни собору. Серед тогочас­них ікон вирізняються такі, як "Дмитро Солунський", "Печерська бо­гоматір", "Борис і Гліб". У Києві було кілька іконописних майсте­рень. Одна з них діяла в Печерському монастирі, де працював відомий художник Алімпій, який навчався у візантійських майстрів. Прекрас­ними зразками різьблення на камені є плити Михайлівського і Печер-ського монастирів, капітелі Борисоглібського собору в Чернігові, со­борів у Галичі та Юр'єві.

Варто згадати і про високий рівень мистецтва лікування в Київ­ській Русі. Так, лікар Агапіт розвивав традиційну народну і східну медицину.

Народ Київської Русі створив високу матеріальну і духовну куль­туру, яка посіла гідне місце у світовій культурі середньовічної доби.

akadem12.at.ua
monster

Меню сайта

Форма входа

СТАТИСТИКА